Клайв Баркер

Тільки коли ви втрачаєте когось, ви розумієте, як безглуздо звучить фраза«це був мій маленький світ». Зовсім ні. Це величезний всепоглинаючий світ, особливо, якщо ти залишаєшся один.

— Не йди далеко, кохання моє! — крикнув Рей. — Звичайно. " Кохання моє", — сказав він. Просто звернення. Два слова, що не означають нічого.

Ми – власні могильники; ми живемо між надгробками тих, ким ми колись були. Будучи в доброму здоров'ї, ми щодня святкуємо День Мертвих, в процесі якого дякуємо за прожиті життя. А будучи в депресії, ми страждаємо і сумуємо, і хочемо перетворити минуле на сьогодення.

Мітчелл відмовився і від вина, і від сигари і попросив лише склянку молока, щоб заспокоїти шлунок. — Невже тобі це допомагає? — здивувався Гаррісон. — Мене від молока тільки витріщає. — Та тебе від усього вирує.

Жодна жива істота не може уникнути відчуття страху, від якого серце завмирає.

Відкликані від своїх експериментів щодо досягнення найвищої насолоди, вони, безсмертні розумом, увійдуть сюди, у світ дощу та розчарувань.