Ольга Громико

— Досить! — схаменувся капітан. - Що ви робите? Вони вже здалися! - Правда? — пілот недовірливо тицьнув нижнє тіло в бік. — А так агресивно лежать...

— Отрутою не забув посипати? — Забув, додай до смаку!

Просто сестра – це така зараза, яку начебто і любиш найбільше, але й вибешує вона чомусь жахливо!

Він також боявся. Але й розумів, що якщо вони не зроблять цей крок разом, то далі їм доведеться йти на самоті. До кінця життя, тому що нічого подібного з ними вже ніколи не станеться, а на менше вони не погодяться.

Вони жили недовго і нещасливо і померли одного дня в страшних конвульсіях.

- Ти доросла, розумна жінка! "Ні те, ні інше, ні третє", - подумала я.

Іноді простіше запам'ятати, аніж зрозуміти.

Чи так мені погано, наскільки себе шкода.

Породисті — вони всі такі, безглузді. Їх же не по мізках відбирають, а за всякими там стандартами — щоб вуса густіші чи хвіст довші, а що в них у черепахах, заводчиків не цікавить.

Враховуючи, що всі порядні любовні історії закінчуються або весіллям, або смертю, справа явно йшла до другого.