Райчел Мід

Я можу бути дуже хорошим другом або дуже поганим ворогом.

Хлопці багато разів казали мені, що я втілена сексуальність, але мені потрібно було почути це від того, кого я по-справжньому хотіла.

Одна справа – отримувати любовні листи, і зовсім інша – смертельні загрози, навіть за умови, що смертельна загроза міститься у любовному листі. Хоча, можливо, не мені судити його автора, бо сама намагалася вбити того, кого люблю.

Від звуку його голосу я затремтіла і не змогла вимовити жодного слова, тільки не відривала від нього погляду. Сила, яка привела мене сюди, тепер притягувала мене до нього. Мені так сильно хотілося доторкнутися до нього, що я ледве стримувала себе. Він був такий дивовижний, такий неймовірно красивий. Я розуміла, що десь трапляється щось погане, але це здавалося неважливим — зараз, коли я була з ним.

Я вже відмовився від тебе. Іноді кохання йде. Моя пішла.

- Я радий, що тобі краще. — Його голос звучав так, ніби він говорив мені у волосся, прямо над вухом. - Коли я побачив, як ти впала... - Ти подумав: "От невдаха". - Ні, я зовсім інше подумав.

Не сумуй про те, чого немає.

Коли ми заберемося звідси, у всіх, хто з нами зіштовхнувся, залишиться на згадку струс мозку.

З нашої першої зустрічі він божеволів... втім, і без мене він здоровим глуздом не відрізнявся.

Ти ніколи дійсно не усвідомлюєш, скільки людей про тебе дбає доти, доки вони не відвернуться. (Ніколи не усвідомлюєш, скільки людей люблять тебе, поки всі вони не зберуться разом.)