Де ти?

— Просто любити замало, треба ще бути сумісними. - Це як? - Потрібно любити те життя, яке доведеться вести з іншим, розділяти його бажання, прагнення, мати спільні цілі, спільні мрії. — Як можна це визначити заздалегідь? Так не буває! Не можна пізнати людину відразу. Щоб любити, потрібно набратися терпіння.

Іноді я забуваю, що ти так любиш мене, і мені соромно, що я не вмію любити тебе так само.

Вечори без тебе здаються такими довгими.

Очікування, що пробуджує надії, дрібниці, що нагадують про людину, яку зовсім не знаєш, телефонний дзвінок, що перетворив день на свято, і знову мовчання, і думки, думки, думки, які женеш геть…

Я міцно притулилася до нього, ніби сподівалася забрати з собою аромат його тіла і залишити йому свій.