Кохання живе три роки

Найпрекрасніша жінка – це здорова жінка.

Хтось скаже, що цей потяг поверховий, — неправда, немає нічого глибшого; ви готові на все; ви миритеся з недоліками, прощаєте недосконалості, навіть шукаєте їх, не втомлюючись захоплюватися. Адже по-справжньому приваблюють лише слабкості.

Нерозумно бажати непорушного життя. Ми хочемо, щоб час зупинився, щоб кохання було вічним і ніщо ніколи не згасало, – хочемо все життя ніжитися в золотому дитинстві. Ми зводимо стіни, щоб захистити себе, і ці самі стіни стануть колись в'язницею.

Коли маєш усе й одразу, рано чи пізно починаєш чекати катастрофи як рятування.

— Як часто ви користуєтесь цією ногою? — Зазвичай через крок.

Найсильніше закохуються найзапекліші циніки та песимісти: це їм на користь.

Найкращий спосіб не шкодувати про щось – постаратися це забути.

Кадрити на вечірках нескладно: головне – скорочувати відстань. Потрібно вміти завойовувати позиції, сантиметр за сантиметром, так, щоб це не надто впадало в очі. Якщо ви поклали очі на дівчину, підійдіть до неї (дистанція 2 метри). Якщо вона все ще подобається вам на цій відстані, заговоріть із нею (дистанція 1 метр). Якщо вона посміхається нісенітниці, яку ви несете, запросіть її потанцювати або запропонуйте випити (дистанція 50 сантиметрів). Після цього сядьте поряд (дистанція 30 сантиметрів). Як тільки у неї заблищать очі, акуратно заправте її пасмо волосся за вушко (дистанція 15 сантиметрів). Якщо вона дозволяє поправляти їй зачіску, кажіть, нахилившись ще ближче (дистанція 8 сантиметрів). Якщо дихання її частішає, притискайте губами до її губ (дистанція 0 сантиметрів). Вся ця стратегія, очевидно, має на меті досягти негативної дистанції внаслідок проникнення стороннього тіла всередину цієї особи (приблизно на 12 сантиметрів, якщо брати середньостатистичну величину по країні).

Самотність стала якоюсь сорому хворобою. Чому всі так його цураються? Та тому, що вона змушує думати. В наші дні Декарт не написав би: "Я мислю - значить, я існую". Він сказав би:«Я один – значить, я мислю». Ніхто не хоче залишатися на самоті: воно вивільняє надто багато часу для роздумів. А чим більше думаєш, тим стаєш розумнішим – а отже й сумнішим.

Ті, хто боїться смерті, не цікаві.