Щоденник божевільного

Ніколи не знаєш, що ховає людська сутність за маскою, яку ми одягаємо щодня.

Я вдаю, що стаю схожою на одну з цих божевільних. І я навіть не знаю, що гірше: божеволіти від чужих рук або від своїх власних.

Ти намагаєшся допомогти тим, хто цієї допомоги не потребує.

Люди як книги, які не варто судити по обкладинці. Ніколи не знаєш, який сюжет і хто лиходій їхньої історії.

Чи знаєш у чому сила сонця? Воно не боїться зазирнути у темряву.

Кожен переживає по-різному, Елісоне. Хтось ридає днями безперервно, а хтось завантажує себе роботою, ховаючи свою скорботу під маскою байдужості. Це не означає, що вони нічого не відчувають.