Книга / твір

Коли мені кажуть, не роби цього, я відразу все роблю навпаки.

Любов подібна до дерева: вона росте сама собою, глибоко пускаючи в нас коріння, і нерідко продовжує зеленіти навіть у спустошеному серці. І ось що незрозуміло: сліпа пристрасть — найзавзятіша. Вона особливо сильна, коли вона нерозумна.

Я втомилася від цього світу, де найважливіша зовнішня сторона будь-чого. Від свиней, які лише виглядають жирними. Від сімей, що здаються щасливими та благополучними. Я втомилася від того, що тільки здавалося б щедрістю. Або коханням.

... Одна людина відрізняється від іншої саме сумою накопиченого ним досвіду, сумою переживань - і тих, що відклалися в голові, і забутих. Тому навіть схожі події кожен із нас бачить зовсім по-різному. Хтось раніше вперше стикається зі смертю, а хтось згодом. Хтось відразу зустрічає кохання, хтось чекає довше. Два свідки однієї і тієї ж аварії, як ми знаємо, розкажуть про неї зовсім по-своєму, кожен — своєю мовою, незрозумілою іншій. У світі не сто елементів, а два мільярди, і всі вони виявляють різні властивості.

Якщо вона обрала свого чоловіка, то буде говорити з ним доти, доки не залишиться слів, підтримає, якщо він буде в стані крайнього відчаю або безвиході, обійме, коли він захворіє, і радітиме разом з ним, коли він досягне вершини успіху.

Все перебуває в русі і від початку було призначено для руху. Життя тече. Навіть якщо людина постійно живе на одній і тій же вулиці і в тому самому будинку, сама вона щодня інша.

Вигляд її був такий крихкий і бездоганний, такий ніжний і лагідний, такий чистий і прекрасний, що здавалося, земля - не її стихія, а грубі земні істоти - непридатні для неї супутники.

Обсяг виробництва винищувачів та бомбардувальників на 1943 рік у Німеччині був на 25% нижчим, ніж, за нашими підрахунками, повинні були зробити американці.

Більшість людей не любить довго злитися. Їм здається, що гнів поглинає та руйнує їх, тому вони відпускають його та забувають образи. Але деякі з нас нічого не забувають і нікого не вибачають. Ми щодня точимо свої сокири, вони завжди напоготові. Благання про пощаду нам однаково що льодяники, хрусткі на зубах. Кажуть, важко постійно тягати із собою вантаж образ. Добре, що ми такі сильні.

Серце емігрувало у п'яти, не бажаючи брати участь у майбутніх неприємностях.