Честер Кемпбелл

- Сподіваюся, ти пам'ятаєш, хто він? Він обрізав людям вуха та язики. - Я пам'ятаю, хто він! — Проблема роботи під прикриттям полягає в тому, що важливо пам'ятати, хто ти.

— Отже, на вашого брата чекає петля, а вашого кузена п'ять років за підпал. Крім того, всі ваші люди зараз у сум'ятті, як у Бірмінгемі, так і в Лондоні. - Чого ви хочете? - Чого я хочу? Я вас не розумію. — Я вже погодився вчинити вбивство заради вас. То чого ви хочете від мене? — Чи бачите, в чому справа, угода та гарантії — трохи різні речі, чи не так? Розумієте, я став погано спати і справа тут не в запаху чи шумі. Мене мучать сумніви, усвідомлення того факту, що Томмі Шелбі не боїться смерті. Таким чином, загрожувати вашому життю буде явно замало. Щоб змусити вас підкоритися мені у певнийдень, мені потрібно керувати долями ваших рідних.

— Що ви сказали йому про мене? Томас знає хто я? Що ви йому сказали? — Лише те, що його серце буде розбите до заходу сонця. Схоже, ти розбила два серця, Грейс. — І своє теж...

— Значить, я вирішуватиму вашу проблему? — А я завойовую вам медаль. — Якщо я отримаю медаль, я вигравіюю ваші ініціали ззаду. - О, мої ініціали на вашому заді - нічого собі картинка.

Я дещо зрозумів. Ми з вами дуже різні, але в той же час абсолютно однакові. Як відображення у дзеркалі. Ми ненавидимо людей, а вони, своєю чергою, ненавидять нас. І бояться нас. Зрештою, ваше серце буде розбите, як і моє. Такі як ми, містере Шелбі, завжди будуть одні. І за все кохання, яке ми отримуємо, доводиться дорого платити.

— Я вважаю, що чим очевидніший гріх, тим легше йому протистояти. — А гублять нас дрібні пристрасті.