Джоел Беріш

— Повернись ми до старту, у нас все пішло б інакше... — Не забувай мене, спробуй, і ми повернемося.

У той день ми зустрілися, ти стояла біля самої води, я здалеку тебе помітив, пам'ятаю, мене одразу до тебе потягнуло, я подумав«Треба ж, як дивно, людина стоїть спиною, а мене до нього тягне...»

- Буду твоєю дружиною! Я це знаю. - О, добре.

Вона карає мене за мою чесність.

— Ім'я у вас чарівне... — Знаєте що, Джоеле?... Чарівництво йде... — Знаю. — І що ми будемо робити? — Насолоджуватися... моментом.