Вічне сяйво чистого розуму

— Повернись ми до старту, у нас все пішло б інакше... — Не забувай мене, спробуй, і ми повернемося.

Пийте до дна, і процес спотворення не видасться неприємним.

У той день ми зустрілися, ти стояла біля самої води, я здалеку тебе помітив, пам'ятаю, мене одразу до тебе потягнуло, я подумав«Треба ж, як дивно, людина стоїть спиною, а мене до нього тягне...»

Вона карає мене за мою чесність.

- Буду твоєю дружиною! Я це знаю. - О, добре.

Якщо ти хочеш бути зі мною, будь зі мною... =========================== ... або ти тільки зі мною, йди!

У дитинстві я вважала себе потворою. Хах... як би мені не розплакатися. Мені здається, люди часто не розуміють, як самотньо буває дитині. Ти нічого не вирішуєш... так ось, мені 8 років і у мене є улюблені іграшки — ляльки. І найбільше я люблю страшну ляльку на ім'я Клементіна. Я весь час на неї кричу:«Не можна бути потворою! Будь вродливою!" Дивно, ніби змінивши її, я відразу змінилася б сама.

— Ім'я у вас чарівне... — Знаєте що, Джоеле?... Чарівництво йде... — Знаю. — І що ми будемо робити? — Насолоджуватися... моментом.

Відправ мене в такий куточок, де мене не повинно бути... І там ми перечекаємо...