Джоуї «Джо» Тріббіані

Ми, два натурала, наглядаємо за дитиною третього натурала.

— Вона що вирішила збільшити груди? Це ж божевілля! — Ну, не така безумство... Зменшити її було б безумством!

— Знаєш, я зараз представив усіх своїх жінок... — Вони йшли ланцюгом чи гуськом?

Думки Джо: Все добре, настав новий день. Це звичайна закоханість. От і все. Просто закоханість. І чого я так переживав? Це божевілля. Безумство! Як би сказала моя подружка-зозуля:«Ти – куку». Все буде добре, це просто закоханість. Рейчел: Привіт, солодкий. Думки Джо: Я люблю тебе.

Господи, за що? Ми ж домовились! Нехай інші старіють, а не я!

Жінка у будь-який момент може побачити жіночі груди … І як це тільки вам працювати не заважає?!

- Вітання! Коли скінчиться дощ, ми маємо зайнятися підводним плаванням! Мені тут розповіли про одну морську черепаху: якщо пустити їй у ніс бульбашки — вона за тобою поженеться! - Прости я не можу. Я весь день вестиму дискусію у групі. — Нічого страшного, я знайду когось іншого. Я б і один пішов, але... не знаю, що буде, як черепаха мене зловить.

- Що там у тебе, пиріг? - Так, відрізати тобі? — Крихітний шматочок... більше!... більше!... чого ти боїшся, ріж нормальний шматок!

— Тебе хоч раз у житті били? - Звичайно! — Крім Моніки. - Ні.

— Я розумію, це твоя вечірка, але мені хотілося б скоротити кількість диваків, які там будуть із музею. — Давай так: антропологів не запрошуватимемо, тільки товаришів по динозаврах.