Моніка Ґеллер

- Є два способи змусити замовкнути чоловіка. І один із них — це секс. — А другий який? - Не знаю. Я ніколи ним не користувалася.

- Він тебе поцілував? — Я леді, а леді не розповідають про такі речі... але цей засос говорить сам за себе!

— Я у всьому звинувачую себе. — Я теж у всьому звинувачую тебе.

- Батьки ніколи не бачили мене п'яною! Тобто вони так гадають.

Будь самим собою. Тільки не надто.

- Як це в тебе могли вкрасти кредитку? — Не знаю, але подивися, скільки вони розтратили! — Моніка, заспокойся, у банку сказали, що ти заплатиш лише за свої покупки. — Так, але яка марнотратність! — У тебе сперли кредитку, навряд чи для того, щоб заощаджувати. — Ось ідіоти, витратити сімдесят доларів на диво-швабру... — Це я купила.

— Майк, що стосується тостів, вони мають бути короткими. Ніщо так не псує репетиційну вечерю, як довгі промови. Зайшли, зробили свою справу та вийшли. - Ти так Чендлеру кажеш?

У мене теж весело, просто там тихіше і веселощі не так помітно.

— Якщо хтось хоче зробити нам подарунок, ми не маємо позбавляти його цієї радості.

— Хто це тут кинув папірець? — Це я, мабуть. Записав дещо на листку, щоб не забути, а потім вирішив, що й так все запам'ятаю, і зім'яв листок... і вбити мене мало.