Джоуї «Джо» Тріббіані

— Ну, мені час, у мене побачення з Ендрією, ні, з Енжелою, ні, Ендрією... про Боже... — Енрія кричить, а в Енжели кішки. - Точно, дякую. То Джулія, я пішов.

- Ні, я не зупинюся! Я страшний Росс! — Якщо ти повернешся туди, ти будеш мертвий Росс.

- Як це в тебе могли вкрасти кредитку? — Не знаю, але подивися, скільки вони розтратили! — Моніка, заспокойся, у банку сказали, що ти заплатиш лише за свої покупки. — Так, але яка марнотратність! — У тебе сперли кредитку, навряд чи для того, щоб заощаджувати. — Ось ідіоти, витратити сімдесят доларів на диво-швабру... — Це я купила.

- Ти що, відкрив столярну майстерню? — Ні, я вирішив зробити столик для листів, але потім передумав і вирішив. — Збудувати пошту?!

— Ця сукня підкреслює груди. — Навіть обидві.

— Чому малюк не смокче груди? Може сосок занадто великий? — А може, ця дитина божевільна?

— А чому однією щіткою користуватись не можна, а одним милом можна? — Бо мило — не щітка. Воно саме себе очищає. - Гаразд. Тільки коли підеш у душ, подумай про те, що я мою в останню чергу, а ти в першу.

Якщо дуже чогось хочеш, і помисли твої чисті, то відбуваються чудеса!

— Ви весь у своїх думках, надто багато думаєте. — Я сумніваюся в цьому. — Ні-ні, ви не пов'язані з жодною частиною тіла, у вас немає напруженості, а ця сцена — боротьба, це гонка. І потім ви читаєте її горизонтально, не бійтеся вивчити вертикальне. І не вчіть слова – нехай слова вчать вас. — Може, просто переспати із продюсером?

- Де Моніка? - Прикрашає будинок до вечірки з нагоди дня народження Рейчел. - І ти їй не допомагаєш? — Я намагався, але виявилося, що співання пісні«Я виживу» (I will survive) моїм голосом їй не допомагає.