Анатомія пристрасті / Анатомія Грей

…Найбільша, найпростіша помилка краще, ніж повна безініціативність та бездіяльність.

Люди щодня роблять те, що може їх вбити. Не означає, що вони шукають смерті.

У медичній школі стільки уроків на тему«як урятувати життя», але жодного«як продовжувати жити».

Ми приходимо в цей світ і залишаємо його на самоті... А що робити у проміжку? Ми просто повинні знайти собі компанію. Нам потрібна допомога, потрібна підтримка, інакше ми залишимося зовсім одні серед чужих, відрізані один від одного, забувши, наскільки ми близькі. Тому ми вибираємо любов, вибираємо життя, і на мить нам стає не так самотньо...

Я зіткну його з такого високого даху, що він помре від нудьги раніше, ніж удариться об тротуар.

Якщо раптом надія йде і ми дивимось у вічі правді — це означає, що ми програли сьогоднішню битву, але не завтрашню війну!

Щоб поцілунок був справжнім, він має щось означати. Цілуватися треба з тим, хто не виходить у тебе з голови. Щоб дотик губ ти відчула всім тілом. Поцілунок такий солодкий і глибокий, що тобі не хотілося відриватися. Перший поцілунок не обдуриш, Ніколь, повір мені. Тобі це не потрібно. Коли зустрінеш єдиного, перший поцілунок буде незабутнім.

Знаєте, що говорять про наполовину повну склянку? Треба вчасно спустошити його! Думаю, це кордон, що плаває. Барометр потреб та бажань. Все залежить від людини. І від того, що наливаю у цю склянку. Іноді нам просто хочеться спробувати. Іноді нам замало. Це бездонна склянка. І ми думаємо лише про добавку.

Деколи ми не бачимо свого щастя, поки не втратимо. Ось воно, Карєв! Саме тут і зараз!

До біса красу... Я геніальна.