Надприродне

І до речі, немає такого поняття«дивно». Кожен нормальний по—своєму.

Гаразд. Я не лікар, але... Цього оголошую мертвим.

Кинута жінка гірше від шаленої кішки.

— Та гаразд, Боббі! Нікому не потрібна ця фотографія. — Підтримую. — Мовчати! Ви моє пиво хвилюєте. До того ж, треба мені хоч щось на згадку про ваші жалюгідні морди. — Ха! Приємно, що тут оптимісти!

Немає місця краще за вдома.

Спокійно, Сем. Я тебе за цигарки не продам.

— Коли я сказав батькові, що боюся відчиняти шафу, він дав мені револьвер. — А що ти хотів? — Але ж мені було дев'ять років!

— Знаєш, а ми з тобою чудова команда. Як у комедії про друзів, лише без комедії. — І без напарників.

— Треба поговорити із винним. — Можна спробувати, але навряд чи він відповість нам — копи всадили в нього вісім куль.

— А що потрібно? — Сіль. Багато солі. — Солі? — Тут що, луна?