Фільм

— Треба викликати поліцію. - Так. [Стріляє п'ять разів у повітря] Вже їдуть.

— Ти собі не віриш? - Ні в якому разі. — Ось цап.

Чому ж фарб стільки у світі? Чи думав ти коли-небудь про це? Ну треба ж, кольори підібрані з такою любов'ю, ніби хтось у них душі не чув.

Вам траплялося чути жарт стільки разів, що ви вже забували, що в ньому смішного, а потім почуєте його знову, ніби вперше, і згадайте, що в ньому викликало вас у захваті.

Навіщо ти робиш боляче тим, хто тебе кохає? Адже вони беззахисні через любов до тебе.

Знаєте, на кого ви схожі з цією дорогою сумочкою та дешевими туфлями? На селище.

— Тоді заощаджений час використовуй для гоління. У тебе не щетина, а цвяхи! — Якби ти була моєю дівчиною, я б не заперечив тобі! — Я тебе як друг попереджаю: якщо ти не почнеш голитися згори, я перестану голитися знизу!

— Ну й ну, хтось повернувся після спроби втопити проблеми у спиртному. - Я знаю відповідь: ми. — Але ж їх не втопити, бо проблеми вміють плавати. - Заморозимо їх у брилу льоду. — І викупаємо цей лід у віскарику!

Наступного дня я зрозуміла, що поводжусь як дитина, і вирішила зайняти зрілу позицію, тобто все заперечувати.

- Як я виглядаю? - Як жертва автокатастрофи. — Гарно, мабуть.