Фільм

Господи, благослови цю поживну, мікрохвильову приготування вечерю з макаронів з сиром і людей, завдяки яким вона з'явилася у продажу.

— Вікторе Сергійовичу, а ви Євгенія Дмитровича давно знаєте? — Це що, допит, чи що? — Поки що ні. — Що означає поки що? Ну як давно... однополчани ми воювали разом. — Значить, ви теж злочинець! - З чого ти взяв? — Орієнтовка на вашого друга є!

Ти слуга народу в цій мізерній, схибленій на Біблії дірі. Нікому, нікому не діло до твоєї спадщини.

Це, мабуть, дуже зручно, отак от, у темряві, тупотіти ногами, свистіти. Начебто і себе показав, і ніхто не побачив.

Заради посвідки на проживання я готовий на все. Дай фотоапарат. У нас медовий місяць, і ми повинні посміхатися, як ідіоти.

Ти – мій привід бути кращим.

— А що пентхаус був зайнятий? — Це просто кімната, люди у черзі стоять, мріючи потрапити сюди. — І до смерті мріють вибратися звідси.

Як мило з твого боку прийти на роботу у будній день. Ти просто герой.

- До телефону. - Це не мене. — Погано одягнений, звати Саймон. - Мене.

— Доброго ранку. - Що ви хочете цим сказати? Бажаєте мені доброго ранку? Чи стверджуєте, що ранок добрий і неважливий, що я про нього думаю? Чи, може, ви хочете сказати, що випробували на собі доброту цього ранку? Чи ви вважаєте, що всі повинні бути добрими цього ранку?