Фільм

Я думала, ти будеш тією ще мерзотою, але я помилилася.

— Щоби кордон охороняти, треба знати, де кордон. - Тепер знаю: немає її. Вигадали.

- Який у неї місяць? - Восьмий. - І ти весь цей час мовчав? — Та я сам сьогодні дізнався!

- Він сказав, що я чорний мудак. Але так не можна, це ж расизм. - Але ти чорний і ти мудак, Ерні. І це факти.

Якщо ти мучишся, тиран буде задоволений. Якщо ти плакатимеш, тиран сміятиметься.

Торни мене - і твоя рука більше нічого не торкнеться.

Шкода, що я такий!

— Керолайн має вийти заміж за моєї згоди, інакше вона не успадкує ані пенні. Вона виросла в максимально можливій розкоші, думаєте, вона пожертвує цим заради того, що ви можете запропонувати? — Вона дала мені привід так думати. — Думаєте, у неї є власний стан? — Я ніколи не цікавився її станом. — Шістсот фунтів все, що ви отримаєте, одружившись із нею. — До цього я терпів ваші висловлювання з належним рівнем ввічливості, але є межі, сер. Бог свідок, я ніколине давав приводу вважати мене мисливцем за посагом, і якщо ви вважаєте, що ніхто не може полюбити вашу племінницю, а не її спадщину, то ви неабияк її недооцінюєте і ображаєте нас обох.

Життя – це лабіринт. Хтось блукає ним до самої смерті, у пошуках виходу. Але є лише один шлях, і веде він далі вглиб. Лише досягнувши центру, можна все зрозуміти. Смерть незбагненна, але з нею можна змиритися. Все, що ми робили, забудеться.

Я вірю в кохання, у поцілунки, романтику, секс. Я не хочу, щоб все зводилося до якихось ідеальних рівнянь. Я хочу безладу та хаосу. Хочу, щоб хтось божеволів і тільки по мені. Хочу дізнатися і жар, і пристрасть, і піт, і безумство; і я хочу валентинки, амурів та всього цього барахла.