Чудовий вік

Найтяжче покарання для твого ворога – отримати прощення. І він опиниться перед своїм сумлінням.

— Ну, припини, у мене багато роботи. — Ібрагім чи Хюррем — із ким краще працювати? — Ти ревнуєш до Ібрагіма? — Звичайно, він бачить частіше за мене мого султана. — Доведеться тобі змиритись.

Новий день – новий світ. Потрібно діяти.

Олександри більше немає. Відтепер я Хюррем.

- Не всі люди погані. Не всі завдають зло. — Ні, все, Маріє. Ти теж завдала його. Встромила мені ніж у спину.

— Заберіть геть цю невиховану рабиню! - Я не служниця! Я Хюррем! Хюррем Султан!

Гей, сміливець, не нарікай на долю, Не звинувачуй у своїх гріхах іншого. Ти озирнися, побач свою провину, Всі біди від тебе самого. Ти не від тіні своєї страждаєш. Що ж ти зробив, що не побачив дороги? Що ж ти посіяв, щоби зібрати інший урожай? Твої вчинки народжуються з душі та тіла. Вони, як діти, прийдуть потім і схоплять тебе за поділ.

Не можна недооцінювати нашого ворога. Будь він хоч мурашкою, сприймайте його так, ніби він лев. Ніколи не слід забувати про це. Отоді перемога буде нашою.

Такою вона була жінкою, що її очі проникали в моє серце, губи, в мій розум. Навіть єдиний погляд я не проміняв би ні на що на цьому світі. Щоразу, коли вона вимовляла«Сулейман», я опинявся у Раю.

Навіть коли ти брешеш, твої очі кажуть правду.