Антон Павлович Чехов

Яке це величезне щастя любити і бути коханим і який жах відчувати, що починаєш звалюватися з цієї високої вежі!

Є люди, про розум яких можна правильно судити з їхнього голосу та сміху.

— Треба бути справедливим, — сказав я. — Фізичну працю несуть мільйони людей. — І хай несуть! Іншого вони нічого не вміють робити! Фізичною працею може займатися будь-який, навіть набитий дурень і злочинець, ця праця є відмінною властивістю раба і варвара, тим часом як вогонь дано на спадок лише небагатьом!

Виховані люди поважають людську особистість, а тому завжди поблажливі, м'які, ввічливі, поступливі.

Бережіть у собі людину.

Кажуть, що філософи та справжні мудреці байдужі. Неправда, байдужість - це параліч душі, передчасна смерть.

— Що мені до галасливого світла, що мені друзі та вороги… Як приємно грати на мандоліні! - Це гітара, а не мандоліна. — Для безумця, котрий закоханий, це мандоліна…

Я не розумію, але не розуміти не означає заперечувати.

Якщо найталановитіші люди у всьому місті такі бездарні, то яким же має бути місто.

Діти святі та чисті. Не можна робити їх іграшкою свого настрою.