людина

Забери, будь ласка, у мене алергія на ножі.

Чоловік є істота недосконала, що стоїть нижче будь-якої звичайної жінки.

Діти, поки не зрівняються зростанням з батьками, зовсім не помічають життя, що йде у них над головами.

- Дорогий мій, - сказала мені бабуся. — Ти ж зовсім не шкодуєш про те, що до кінця своїх днів тобі доведеться залишитися мишею? - Ні, мені все одно, - відповів я. - Яка різниця, як виглядаєш, якщо тебе люблять таким, яким ти є.

... ненависть теж потребує підживлення. Її треба годувати, як годують хижака. Особисто їй ця негативна енергія допомагала вистояти у важкі періоди життя.

У дитинстві я втратив маму... нещодавно втратив тата... Світ небезпечний — люди гинуть, довіра зраджують, речі змінюються. Але зміни можуть бути і на краще. Вони можуть приносити досвід, можливості, людей. До них можна ставитися як до можливих ворогів, а можна як і до друзів... Просто вір, що все буде добре.

є біла вівця серед чорних овець є біла галка серед сірих ворон вона не краща за інших вона просто дає уявлення про те, що нас чекає за рогом

— Клянуся честю, мені не до душі ця безглузда війна, в якій французи власне вбивають і калічать французів. А власне, через що? Через що? Чому я повинен вбивати цих єретиків-гугенотів всі злочин яких полягає тільки в тому, що вони співають французькою псалми, які ми співаємо латиною, а? Набридло все, додому хочу, все. - Отже, ви віддаєте перевагу бійці домашній затишок? Чи не постаріли ви, милий Портос? — Ні, я просто порозумнішав.

Тим, хто твердить, що одного прекрасного дня здійснить, нарешті, свою мрію, слід пам'ятати:«один прекрасний день» — це сьогодні. Навряд чи колись буде прекрасніше…

— Куди ви, містере Гендальф? — Скласти компанію єдиному, хто зберіг тут залишки розуму. — Це ж кому? - Самому собі.