правда

Там, у Франції, я звик дивитися як вмирають люди, але не звик до виду вмираючих коней, вони важко вмирають.

Іноді ми відчиняємо двері, які належать комусь іншому. Іноді ми впускаємо когось, щоб викинути на мороз. Хоча іноді, незважаючи на наше бажання, двері мають надто багато замків.

Я проти насильства. Тому що, коли здається, що зло робить добро, це добро ненадовго. А зло залишається назавжди.

Діти намагалися закликати до совісті перехожих, переконуючи:«Ми справді дуже, дуже голодні. Ми вже давно нічого не їли. Дайте нам шматочок хліба чи бодай картоплю чи цибулину, щоб дожити бодай до завтрашнього дня». Але майже ніхто не мав цієї однієї цибулини, а тих, у кого вона була, — не було серця. Війна перетворила його на камінь.

Плакати це нормально, якщо сльози не справжні.

Талановиті потрапляють у мету, в яку інші не можуть, а генії в ту, яку інші не бачать.

Минуле не має значення, сьогодні — ось що важливе.

Він знав, що для нього всі дівчата у світі поділяються на два сорти: один сорт – це всі дівчата у світі, крім неї, і ці мають усі людські слабкості, і дівчата дуже прості; інший сорт - вона одна, яка не має ніяких слабкостей і понад усе людське.

— Ти брюхав Аду, бо вона Шелбі? Думав, чи це допоможе тобі стати кимось? Я не дозволю зганьбити життя моїй сестрі, заради твоїх планів. — Господи, ти справді віриш у це? Я люблю її, Томмі. Люблю з того часу, як їй було дев'ять, а мені дванадцять. І вона любить мене. Ти хоч таке слово знаєш?

... вдавання - одне з найважчих діянь при легкості. Безтурботність за визначенням передбачає вміння забувати, а змушувати себе забувати вимагає саме собою зусиль парадоксально-болісних.