життя

Ні сили в тобі немає, ні мудрості. Але ж вибраний ти, а отже, доведеться тобі стати сильним, мудрим і доблесним.

Я зрозумів, що немає такого місця, яке було б таким гарним, щоб заради нього варто було кидатися життям. І таких людей, заради яких це варто було б робити, теж майже немає.

— Думаю, Толстой не погодився б жити у цьому похмурому районі! — Толстой не погодився б жити цього... року!

Куди ж підете і де зупинитесь, напоїте і нагодуйте жебрака, найбільше шануйте гостя, звідки б до вас не прийшов, чи простолюдин, чи знатний, чи посол; якщо не можете вшанувати його подарунком, то їжею та питтям: бо вони, проходячи, прославлять людину по всіх землях, або добрих, або злих.

Відкритими очима не побачиш те, що побачиш закритими.

Тієї ночі був дощ. Нагріта земля була сита і вологи не просила, вона ковтала воду через силу, захлинаючись, більше не могла, пускала бульки навколо ганку. кружляла хата, як кинутий човен, у якому двоє... горілиць... лікоть до ліктя... лежали.

... я люблю тебе і хочу, щоб ти був гідний себе.

Наш притулок — це кохання. Наш порятунок у ній.

Деймон має рису. Він ніколи не злиться. Він зводить рахунки. (У цьому весь Деймон. Він не сердиться, він... просто мститься.)

Щойно ти приділяєш якусь особливу увагу чоловікові — будь-якому чоловікові, — щойно стаєш доступною та досяжною, він одразу нахабніє і починає вважати, що ти йому щось винна.