Макс Фрай

Серце емігрувало у п'яти, не бажаючи брати участь у майбутніх неприємностях.

Майже у всіх дітей бувають вигадані друзі, а в деяких не просто друзі, а брати чи сестри, кому чого не вистачає.

У ньому не було нічого людського, і насамперед людських слабкостей.

Я дуже зайнятий. Ти не можеш уявити, наскільки! Але якщо йдеться про спільний обід, то я цілком готовий.

…Мені не раз здавалося, ніби я роблю щось не те. При цьому все добре, все гаразд, все виходить, мною задоволені, мене хвалять, я - найкраще... а все одно - не те! Але бувало і так, що мені сумно, і все валиться з рук, і хочеться спати по двадцять годин на добу, тому що неспання не обіцяє особливих радощів, але при цьому на серці легко і спокійно, в глибині душі я знаю: все правильно. все йде за планом, так і треба.

Ніхто не вмирає надто рано, всі вмирають вчасно.

Громадяни, які час від часу дорікають мені за гордість. Ну що тут скажеш, вони по-своєму мають рацію. У мене є мірка. Вона від народження висока, так вийшло. У деяких ось, наприклад, довгий ніс чи масивний пеніс — і що з того?

Спочатку будь-яка практика дається легко і приносить приголомшливі результати, реальні проблеми починаються згодом. Потрібні великі зусилля, щоб їх подолати і досягти результатів, хоч трохи подібних до початкових. Виходить, що перші успіхи даються нам ніби в борг, щоб зацікавити і роздратувати. Більш виразних пояснень цього механізму в мене немає.

Якщо завжди будеш напоготові, якщо перестанеш вірити на власні очі і вуха, якщо на кожну хитрість у тебе знайдеться відповідь, ніхто не завдасть тобі зла.

Мені довелося рятуватися з цієї кухні втечею. Тому що у мене принцип такий: при сторонніх мокру гидоту по морді не мазати.