Рей Бредбері

Що більше я робив, то більше мені хотілося робити. Ти стаєш жадібним. Тебе лихоманить. Тебе п'янить робота. Ти не спиш ночами, бо ідеї - твої власні чудовиська - рвуться на волю і змушують тебе повертатися з боку на бік. Це чудовий спосіб життя.

Кістки були покладені дуже акуратно — як дрова в ліс, а поверх них такими ж рівними рядами лежали черепи.

Цілий рік, Джонні, цілий рік нещасне чудовисько лежить у безодні, за тисячі миль від берега, на глибині двадцяти миль, і чекає. Йому, можливо, мільйон років, цьому самотньому звірові. Тільки уяви собі: чекати мільйон років. Ти міг би?

У людей тепер немає часу одне для одного.

Знаєте, чим пахне опале листя? Корицею!

Земля в чорному небі раптом змінилася. Вона спалахнула. Частина її диска раптом розпалася на мільйони частинок, ніби розсипалася величезна мозаїка. З хвилину Земля палала моторошним рваним полум'ям, збільшившись у розмірі втричі, потім зіщулилася. - Що це було? - Сем дивився на зелений вогонь у небі. - Земля, - відповіла Ельма, притиснувши руки до грудей.

Краще бути великою жабою у маленькому болоті, ніж маленькою жабою у великому болоті.

... У роки вашого життя – живіть. Не ставте на собі хрест. Не ходіть з кислою фізіономією.

... Він нишпорив величезною бібліотекою, яка вийшла з берегів і затопила вітальню, коридори, шафи та всі спальні.

Колись книжку читали лише деякі — тут, там, у різних місцях. Тому й книжки могли бути різними. Світ був просторий. Але коли у світі стало тісно від очей, ліктів, ротів, коли населення подвоїлося, потроїлося, вчетверілося, зміст фільмів, радіопередач, журналів, книг знизився до відомого стандарту. Така собі універсальна жуйка.