Рей Бредбері

— Ніколи не думав, що Господеві притаманне почуття гумору, — зауважив отець Стоун. — Той, хто створив качконоса, верблюда, страуса і людину? Та киньте!

Знаєте, у положенні вмираючого є свої переваги. Коли нема чого втрачати — не боїшся ризику.

Ніколи не дізнаєшся, як це дівчисько в якусь мить стає раптом риссю. На цьому чоловік і трапляється.

Це було босоноге марктвенівське містечко, де дитинство, загравшись, не бояться покарання, а старість наближається безжурно.

— Кохання — хрещена мати дурниці, — недоречно сказав батько. — Все минеться, — звернулася до нього мама. — Це тільки здається, що дівчата дурненькі, — бо кохання погано впливає на слух. — Кохання погано впливає на вестибулярний апарат, — Від цього дівчата прямо падають у чоловічі обійми. Я вже знаю. Мене мало не розчавила одна молода особа.

... Суспільство зачитується лише бульварною літературою і рекламою, яке культура змушує людини формувати особистість, найбільш пристосовану до отримання вигоди.

Життя - це прогулянка, облямована снами.

Ти символізуєш сірий, безликий натовп

... і здавалося, колись давно вона заблукала і довго-довго бродила під дощем, і дощ змив з неї всі фарби: блакитні очі, рожеві губи, руде волосся все вилиняло.

Виходить, ніби ми лише купа клітин, які вирішили допомагати один одному.