Книга / твір

Таке життя: довіряй – і тебе обдурять, не довіряй – обдуришся сам. Як і більшість парадоксів, він нерозв'язний.

Монолог співрозмовника найкраще вдається перервати з допомогою абсолютно безглуздого питання.

Ранньої юності властиво (і в цьому її біда) вірити в те, що достатньо обрати своїм кумиром Диявола, і він виконає всі твої бажання.

Якби наше життя було суцільним захопленням, ми дуже швидко втомилися б від нього. Правда правда.

Речі, що виникали переді мною, безмовно руйнувалися, і я знову все починав спочатку, і тільки зазнавши сильного потрясіння і опустившись на дно свідомості, я знаходив там ті уламки, в яких колись жив, руїни міст, які я залишив.

Ну на сьогодні вистачить добрих справ, бо ще, не дай боже, звикну.

Мене зламали, мені нудно, і я хочу до підвалу.

Шлюб як довга розмова. При вступі до шлюбу потрібно ставити собі запитання: чи ти думаєш, що ти до старості зможеш добре розмовляти з цією жінкою? Решта у шлюбі минуще, але більшість спілкування належить розмові.

І її очі були сухі, але душа виходила сльозами.

Брехня завжди продається краще за правду.