Книга / твір

— Так треба, — сказав Атос і додав тихішим і лагіднішим голосом: — Я так хочу.

Краще трохи не домовлятися, ніж переспілкуватися.

Губи твої мають такий гіркий смак. Чи не смак це крові?... А може, смак кохання?... Кажуть, у кохання гіркий смак… Ну і що з того, що гіркий? Що з того? Я поцілувала тебе в уста, Йоканаан.

Завжди треба діяти за натхненням... Дивишся — і пощастить: з вогню потрапиш не в полум'я, а в озерну прохолоду.

Зворушує, коли чоловік, намагаючись повернути жінку, що пішла від нього, починає дарувати шалені букети. Це ніби дружина у відповідь на пропозицію розлучитися перемила б весь посуд і випрала сорочки.

Запам'ятай раз і назавжди, дитинко! Я ніколи не брешу! Я творчо імпровізую!

Її боротьба із земним тяжінням нагадувала агонію, сповнену розпачу.

Розуміння себе – це відкриття чи створення?

Скажи трьом різним людям:«Я не можу піти у кіно!». Перший почує, що ти не хочеш піти саме з ним і з горя наковтається канцелярських скріпок. Інший вирішить, що в тебе болить голова і ти готуєшся до іспиту. І лише третій правильно вгадає, що кіно для тебе надто інтелектуальне, і відведе тебе на футбол.

Хтось сказав мені, що секрет полягає не в тому, щоб менше думати про себе, а в тому, щоб більше думати про чоловіка.