Книга / твір

Ніхто з моїх знайомих не вміє так багатослівно мовчати, як Курець. Так всебічно охоплюючи тему.

І я зрозуміла, що якщо хочу вижити в цьому світі, то маю, хай ненабагато, але стати сильнішим.

Молоді дівчата полохливі, як птахи. Вони не дуже люблять, щоб їх квапили і розмовляли з ними різко.

Життя надто коротке, пане Томеку, щоб витрачати його на неприємні речі.

Є люди, які не обіймаються без кінця і не грають з тобою у різні ігри, але все одно люблять тебе. Вони просто не знають, як це сказати.

Смерті немає. Життя - це дух, а дух не може померти.

Я надто втомився, щоб кудись бігати. До того ж, втеча ні чорта не вирішила б.

Макмерфі був не схожий на нас. Він своєму вигляду не дозволяв розпоряджатися своїм життям, все одно як Комбінату не дозволяв перекроїти себе на їхній манер.

Він кинув палити: йому не хотілося, щоб його поцілунки віддавали тютюном.

Я хотів було в якісь повіки вчинити чесно: негативно помотати головою, завищати і вискочити на вулицю, пробивши головою шибку. Але натомість мовчки кивнув. Все як завжди.