Книга / твір

Минуле минуло, майбутнє ще не настало — є тільки тут і зараз.

Якби я намагався зачарувати жінку своєї мрії, я не став би її знайомити з тими, хто може вивалити на її голову стільки компромату.

У будинку Сугіко вважалося само собою зрозумілим, що я поводитимуся як найнормальніший хлопчик. І я починав грати роль«нормального хлопчика», до якої моє серце зовсім не лежало. Приблизно тоді я зрозумів одну річ: коли я виявляю оточуючим свою справжню суть, вони вважають це лицедійством, коли ж я розігрую перед ними спектакль, люди вважають, що я поводжуся природно.

Все — таки звичка дивовижна річ. Варто позбутися крихітної деталі, як відразу починає здаватися, ніби весь світ кинув тебе напризволяще.

— Те, що нас не вбиває, робить нас сильнішим! — А те, що вбиває, робить нас мертвими!

– Спостерігай за речами, які тобі траплятимуться, бо одна з них може виявитися твоїм майбутнім.

– Про тебе складуть тисячі пісень. — Сумних? — Вони найкращі.

Але люди Марса зрозуміли: щоб вижити, треба перестати допитуватись, у чому сенс життя. Життя саме собою є відповідь. Мета життя в тому, щоб відтворювати життя і можливо краще його влаштувати.

Танюшка сама розуміла, що не варто їй скаржитися, що живе вона благополучніше за багатьох, і все ж зовсім не так, як життя обіцяло її на самому початку. Котрий рік поспіль звичайне, загалом, сіре як дощ існування. Ну а що мало відбутися для неї по—справжньому, вона й сама не могла пояснити. Щось навколо, звичайно, відбувалося, але саме що нічого особливого. Як завжди.

Ненависть – небезпечна річ. Адже з нею як: почнеш — і не зупинишся. Зайдеш у сто разів далі, ніж хочеш. Її важче тримати під контролем, ніж будь—що інше на світі. Легше пити кинути, ніж ненависть приборкати.