Книга / твір

Те, як ми бачимо проблему, і є проблема.

Якщо в тебе під ліжком рушниця, здається, що ти не одна.

Я пішов і пристрелив підступну бестію — телевізор. Це Медуза — щовечора своїм нерухомим поглядом перетворює на камінь мільйони людей, це сирена — співає, і кличе, і обіцяє так багато, а дає мізерно мало... але я завжди повертався до неї, повертався і сподівався на щось до останньої. хвилини, і ось – бац!

Він упав жертвою неймовірного марнославства, бо, одержимий ідеєю самовладдя, хотів один керувати всім.

Знаєш, у тебе в голові лише одна склянка зі сльозами. Якщо литимеш їх по дрібницях, коли по—справжньому знадобиться, сліз не залишиться.

Можна змусити брехати безліч народу, якщо у них є свій шкурний інтерес. А коли всі говорять ту саму неправду — це вже правда.

... якщо я відчуваю, що я зайва, я спокійно огортаюся своєю незалежністю, як плащем, прикриваюсь своєю гордістю, як вуаллю, і віддаляюся на самоту.

Перше дихання осені – просто щастя після спекотного та спекотного літа.

Що не кажи, а музика знецінюється не так швидко, як думки.

Запам'ятайте: за все, що ви робите недобре, доведеться розплачуватися тією ж монетою... Не знаю, хто вже стежить за цим, але стежить, і дуже уважно.