Книга / твір

Все моє життя — суцільне зусилля уникнути тужливої ​​одноманітності наших життєвих буднів.

Коли долю треба трохи підштовхнути, друзі повинні про це подбати.

Бідність не порок, це істина. Знаю я, що й пияцтво не чеснота, і це тим паче. Але злидні, милостивий государ, злидні — порок—с. У бідності ви ще зберігаєте своє благородство вроджених почуттів, у злиднях ніколи і ніхто. За злидні навіть не палицею виганяють, а мітлою вимітають із компанії людської, щоб тим образливіше було; і справедливо, бо в злиднях я перший сам готовий ображати себе. І звідси питне!

Пам'ятай: ми шалено закохані один в одного. Якщо раптом захочеш поцілувати мене, не соромся.

Є люди, які б'ють, і є люди, яких б'ють. Що краще не знаю.

Те, що справжнє, ідеальним бути не повинно.

Найкращим із вас, чоловіків, був мудрець—астролог Птолемей. В одній зі своїх книг він записав прислів'я, в якому все ясно підсумовано:«Наймудріший з людей, – говорив він, – це той, хто займається власними справами і не тривожиться через те, що коїться в іншому світі». Ну, ви, сподіваюся, розумієте, що він мав на увазі? Якщо вам перепало достатньо, або навіть більш ніж достатньо, то навіщо вам турбуватися через те, що інші люди також отримують задоволення?

Коли в животі завив голодний звір, розум мовчить.

Неможливо зрадити людину, з якою тебе нічого не пов'язує.

Знання, що ти маєш вибір, — розкіш. Знання, що я надав його тобі, — моя втіха.