Книга / твір

Очевидно, він щось знає, чого я не знаю.

Цезар задає Піту питання, чи має дівчина. Піт вагається, потім непереконливо хитає головою. — Не може бути, щоб такий гарний хлопець не мав коханої! Давай, скажи, як її звуть! - Не відстає Цезар. Піт зітхає. — Ну, взагалі-то є одна дівчина... Я люблю її, скільки себе пам'ятаю. Тільки... я певен, до Жнив вона навіть не знала про моє існування. З натовпу долинають вигуки розуміння та співчуття. Нерозділене кохання — ах, як зворушливо! — Має інший хлопець? - Запитує Цезар. — Не знаю, але багато хлопців у неї закохані. — Отже, все, що тобі потрібне, — це перемога: переможи в Іграх і повертайся додому. Тодівона вже точно тебе не відкине, - підбадьорює Цезар. — На жаль, не вдасться. Перемога... у моєму випадку не вихід. — Чому ні? — спантеличено питає ведучий. Піт червоніє як рак і, запинаючись, вимовляє: — Тому що... бо... ми приїхали сюди разом.

Поняття невизначеного сьогодення – просте«я є» – це ідеальне поняття. Поняття безладного сьогодення —«я є те й те» — абсолютно огидне.

Перше: вступ людства на шлях еволюції другого порядку означає практично перетворення хомо сапієнса в Мандрівця. Друге: швидше за все, далеко не кожен хомо сапієнс придатний для такого перетворення. Резюме: — людство буде розділене на дві нерівні частини; - людство буде розділене на дві нерівні частини за невідомим нам параметром; — людство буде розділене на дві нерівні частини за невідомим нам параметром, причому менша частина форсована і назавжди обжене велику; - людствобуде розділено на дві нерівні частини за невідомим нам параметром, менша частина його форсована і назавжди обжене велику, і відбудеться це волею і мистецтвом надцивілізації, рішуче людству чужий.

Взявшись за руки, ми б з тобою кинулися вниз з Ейфелевої вежі. Тоді ми були гарні. Тепер надто пізно. Нас навіть не пустили нагору.

Кожна жінка мріє про романтику. Ну, там, про принца на білому коні, про червоні пелюстки троянд, що застилають навколишній антураж, про нескінченні компліменти, які сиплються, як з рогу достатку. Так воно природою заведено, що жінки — охочі до романтики істоти. Їх хлібом не годуй, дай лише романтикою насолодитися. Кожен чоловік мріє про те, щоб його дали спокій. Щоб не вимагали скакати на білому коні, наповнювати квартиру пелюстками троянд та сипати компліментами.

- Це горілка? – слабо спитала Маргарита. Кіт підстрибнув на стільці від образи. - Помилуйте, королева, - прохрипів він, - хіба я дозволив би собі налити дамі горілки? Це чистий спирт!

За великим рахунком, людству нічого не загрожує. Окрім самогубства.

Що коштують гроші порівняно зі свободою!

Умовляння є умовляння.