Книга / твір

Безкорислива брехня – це не брехня, це поезія.

Все ж таки у мене залишається незрівнянно більше, ніж я щойно втратив.

Якщо вам страшно, будьте кумедним.

А кому дякувати за заходи сонця? Тільки не втручайте сюди Господа Бога! З Ним розмовляють дуже тихо. Я хочу запитати, кого зграбастати і поплескати по плечу і сказати: дякую за сьогоднішнє солодке ранкове світло, дуже вдячний за надзвичайну красу придорожні квіточки і за трави, що стелиться за вітром. Це теж дари. Хто заперечує?

Так буває, що, опинившись у вирі життя, забуваєш, як все починалося, а коли народжується дитина, раптом здається неможливим уявити, що ти колись любив когось ще.

Перебуваючи на вершині гори, ми вдивляємось у прірву. Впавши у прірву, споглядаємо небо.

Насміхатися над славою, релігією, любов'ю, над усім у світі — це велика втіха для тих, хто не знає, що робити.

— Ця фабрика годує 80 осіб: робітників, їхніх дружин та малолітніх діток; крім того акціонерів та моїх родичів; на додачу ще мене самого. Але що про це: жінки від подібних розмов помирають від нудьги. — Тому що жінки не створені для справ, їм більше личить говорити про дітей, сидіти вдома, га? — Зовсім ні! Ні! Жінки, навпаки, створені, щоб виходити у світ, ходити вулицями, подобатися чоловікам, зводити їх з розуму, розбивати їм серця. Вони створені для того, щоб плавати на судах, їздити поїздами, бувати повсюди та всюди кружляти чоловікам голову.

Знищи перевагу свого ворога, навіть якщо це твій союзник, бо він більше не здатний стати соратником.

Жахливо! Не знаєш, чого тут більше — жорстокості чи безглуздості. Але, здається, те й інше доведено до останнього ступеня.