Книга / твір

Дівчата прекрасні самі собою. Напрочуд приємно просто так стояти на кутку і дивитися, як вони проходять повз. Хоча ні, не можна сказати, що вони ходять, як усі. Я не знаю, як пояснити, але їхні рухи — щось складніше та хвилююче. Вони не просто відштовхуються від землі ногами - кожна частина тіла рухається, і немов у різних напрямках... але так злагоджено та граціозно.

Світ це дзеркало, і він повертає кожному його власне зображення. Похмуріться — і він, у свою чергу, кисло гляне на вас; засмійтеся йому і разом із ним — і він стане вашим веселим, милим товаришем.

Слово«бути» (sein) означає німецькою мовою і існування, і приналежність будь-кому.

Але як би там не було, минулого не повернути. Розпаковані товари обміну не підлягають. Залишається жити з тим, що є.

... але, по суті, їхні очі дивилися один на одного під шумок розмови, не перестаючи питали:«Можеш любити мене?» і відповідали:«Можу», - і статеве почуття, набуваючи найнесподіваніших і райдужніших форм, тягло їх одне до одного.

Біда зі слабаками в тому, що вони змушують тебе діяти, а потім самі тебе за ці дії ненавидять.

... і, звісно, ​​вона бажає йому щастя; однак є в неї одне прохання: якщо колись, через багато днів, панові на березі моря доведеться побачити чайку, що самотньо ширяє в небі, нехай він знає, що це бідна душа тієї жінки, що любила його і померла, проживши одна в тузі на далекому острові, і ось, коли він побачить цю чайку, вона просить вимовити хоча б її ім'я, яке він збереже у своїй пам'яті, і тоді вона навіть після смерті позбавиться непереборної гіркоти образ.

Спогади це не так уже й погано. Прекрасна мандрівка у минуле і зовсім не така болісна. Там все підпорядковане нам, це майже рай, звідки нас не можуть вигнати.

Вчинки визначаються минулим досвідом.

Ніхто не звертає увагу на небо, доки не закохається.