Книга / твір

Життя не подарунок небес, а арена для постійної боротьби за виживання.

Переховуйся у всіх на очах.

- Все ще злишся. — А ти ще не вибачаєшся.

Емоції – це кінцевий результат, це сума всіх минулих спогадів.

Ми живемо в такий час, коли абсолютно непотрібні речі є єдино важливими.

Легше пережити одне велике, але коротке горе, ніж цей біль розтягнути на довгі роки.

Усі чоловіки у душі залишаються хлопчиками. Вони так само люблять яскраві іграшки, так само важко переживають невдачі і так само панічно бояться здатися слабкими та смішними.

... від білого вина не пропадає біль зовсім, а тільки тупіє...

Протягом багатьох століть сподівалися зцілити зло милосердям. Але все розвалилося і тепер пропонують справедливість... Чи можна назвати природу справедливою? Я б назвав її швидше послідовною. Послідовність, можливо, і є природна вища справедливість, яка веде до прямої кінцевої мети, до останнього підсумку загальної великої праці.

Мужній той, кому труднощі не заважають здійснити благородне та сміливе підприємство, кого перешкоди не змушують відступити на півдорозі до мети. Він діє всупереч усьому, ведений почуттям справедливості, без якого мужність не має сенсу.