Сем Вінчестер

- Що ти хочеш цим сказати? - Я був сином. І братом, як і ти. Молодшим братом. Я дуже любив свого старшого брата, практично обожнював. І якось я прийшов до нього, і благав стати на мій бік. А Михайло відвернувся від мене, назвав виродком, монстром і в пекло викинув мене. І все лише тому, що я був іншим, я жив своїм розумом.

- Кас? - Можна я його вб'ю? - Я взагалі все чую. - Ні, він нам потрібний живим... поки що. Ось поверне тобі благодать і зробиш із ним усе, що захочеш. - Хочу вбивати його повільно. - Я сиджу всього за крок від тебе!

— Якщо чесно, після всього, що було, ти ставишся до мене так, наче моє місце за дитячим столиком. — Сем, я не вибачатимусь за те, що захищаю тебе. — Отож, що ти робиш, на твою думку? — Пам'ятаєш, що сталося востаннє, коли нам дісталися квитки у першому ряду на шоу Михайла та Люцифера? Я пам'ятаю. Ти помер і потрапив у пекло. І, бачиш, цього разу не Апокаліпсис шукає нас, а ми його. Мені начхати, що буде зі мною, завжди так було. Але мені не начхати на те, що буде з моїм братом. - Дін, ми вирушимо в це місце і врятуємо Джека та маму. Разом. І якщо щось трапиться, ми впораємося з цим разом. А якщо ми помремо... то теж разом.

За нашої роботи смерть — не завжди розставання.

- Зосередься, Кроулі! — Чи дозволиш пеклі котитися в пекло?

- Це новий уловлювач EMF. Зчитує електромагнітні частоти. — Так, я знаю, що таке. Але чому він виглядає як побитий життям Walkman?

— Є Сем-Герли і Дін-Герли. А що це за слешери? — Ну як сказати… Сем слеш Дін… разом. - У сенсі разом? Як голубки? - Так. — А вони знають, що ми брати? - Клали вони на це з приладом. - Фу ти, ну ти, яка брехня!

У певній ситуації будь-хто здатний на вбивство.

— Ти щойно подумав, що я козел. - А хлопець гарний!

— Ти думав, ми в лайні. — Так, так, згоден, настав час йти в тінь. - У тінь, Дін? Швидше на дно.. — Е, так глибоко я не згоден.