Щоденники вампіра

Любовю всього мого життя була людина. Він пройшов через те, через що схожий ти. Заперечення, лють і таке інше. Але врешті-решт любов перемагає все.

— Я міг би вирвати тобі серце, навіть не моргнувши оком. - Ага, чув раніше.

— То що ти купиш? - Совість.

Я не можу бути тим, ким мене хочуть бачити інші, не можу бути тим, ким вона хоче мене бачити...

- Обережно, Деймон. Бо я подумаю, що тобі не все одно. - О, не варто.

— А потім я дізнаюся, що навіть не можу потрапити до себе додому, бо не можу ввійти у двері. — Тебе мають запросити. - Я знаю. Тільки живу один. - Хаха, не пощастило. (— Я не можу потрапити до себе додому! — Тебе маю запросити. — Але я живу один! — Стрімко...)

Не варто недооцінювати привабливість темряви, Стефане. Навіть найчистіша серцем тягнеться до неї.

Якщо його звинувачувати у смерті Сари, виникне безліч непотрібних питань. Чи, ти думаєш, йому варто було розповісти своїй мамі, що він перевертень?

- Що ти тут робиш? - Ховаюся від Керолайн... - Чого це раптом? — Мені потрібна перерва, вона говорить більше, ніж я можу слухати.

Не можна забувати про життя.