Фільм

— Ми збираємось пограбувати бронеавтомобіль? - Ну, ми спробуємо.

Я сьогодні оперував хлопчика. Напевно, на рік молодший за тебе. Порок серця. Його стан швидко погіршувався. Усі чекали від мене якихось рішень... І я прийняв правильне рішення тому, що наприкінці дня, коли хлопчик помер, я зміг вимити руки та піти додому, щоб повечеряти та подивитися свій улюблений серіал. Як мені це вдається? Мені вдається зберегти своє обличчя навіть у разі невдач. Просто я знаю один секрет: не треба геройствувати, Джеку, не треба вирішувати, не бери на себе занадто багато, не намагайся врятувати всіх і вся, бо у разі невдачі... Ти не зможеш це винести.

— Він розумний хлопець, але має проблеми з концентрацією уваги. - В сенсі? - У відповіді на останнє питання семестрового іспиту він розповів докладну історію обрізання. — Ну, мабуть, цей звичай мав важливе історичне значення… — Я учитель економіки.

Я ж чоловік! У мене немає часу на прання. Я тут життя рятую.

А що? Погода відмінна, настрій хороший, хороший, хороший, я сказала...

Отже, це пішаки. Вони ходять лише вперед. Це постаті. Вони ходять по-різному.

— Ваші сили — ніщо проти моїх. - Так. Але Павук дивився більше за фільми.

Мудрець почувається вільним і у в'язниці.

— Треба сказати мені, що ти був поранений. — Я здивувався, що ти сама не застрелила мене. - Я стріляла. Багато разів. В моїх мріях.

Слухайте, скрізь так, білі ненавидять чорних, мусульмани ненавидять буддистів. Забобони є забобони, вони є скрізь, але не можна відповідати на них тим же. Потрібно думати головою.