час

— Тоді заощаджений час використовуй для гоління. У тебе не щетина, а цвяхи! — Якби ти була моєю дівчиною, я б не заперечив тобі! — Я тебе як друг попереджаю: якщо ти не почнеш голитися згори, я перестану голитися знизу!

Він [Ісус] помер для всього людства, постраждав за нас усіх. Настав час повернутися до цього основного послання. Світ зійшов з розуму. Ми всі могли б відчувати трохи більше любові, віри, надії та прощення.

- Фуфа, чому ти завжди підходиш до вікна, коли я починаю співати? — Я не хочу, щоб сусіди подумали, ніби я тебе б'ю!

... немає ні німців, ні жидів, ні слов'ян, а є просто люди, люди добрі і погані… Щастя полягає у праці на користь інших. Поки що ми можемо бути, у кращому разі, справедливими й добрими лише в сім'ї, але не можна любити свою сім'ю, якщо не любиш інших. Ми, люди похилого віку, пройшли важку школу, з нами були несправедливі, і ми були несправедливі, і це нас мучило, робило нещасними і отруювало навіть те маленьке щастя, на яке має право кожна козявка. Іди, слов'яночко, до своїх, там уже є багато добрих людей. Добрим та чесним належить світ. Є багаті та бідні люди, красиві та некрасиві, старі та молоді, освічені та неосвічені, але одне велике дорівнює всім, це – совість. Без совісті не можна жити, як без сонячного світла... Адже і любов теж совість, вища совість, коли людина робиться і краще, і чистіше, і справедливіше.

Один лікар казав: — Краще час від часу недоїдати, аніж постійно переїдати.

... зателефонував до Ірини Сергіївни і запросив у гості. Купив сухе вино в пакетах, багато фруктів. Готувати не люблю. Навчився дечому в вимушених обставинах. Обходжуся малим. М'ясо не їм, трохи риби, овочі, фрукти. Коли привчаєш себе до невеликої кількості їжі, організм насичується швидко. Часом на сніданок досить крутого яйця та міцного чаю з хлібцями. Ірина Сергіївна гостя бажана. Я називаю її психологіною. Тобто не просто безособовим професіоналом, а психологом-жінкою. Або жінкою-психологом. Так буде вірніше. Тому що попереду все ж таки жінка. У повнокровному розумінні цього слова. Давно забуті ранки — коли прокидаєшся не один. Приємно стомлений. У потоці холостяцької ледарства фізична близькість схожа на маленьку пригоду. У віці за п'ятдесят можна перебувати всередині та зовні психофізичного задоволення. Зникає стрімкість та автоматизм, з'являється пікантна розважливість. І гумор. І іронія. І насолода давно відкритими переживаннями. У тіла є своя пам'ять. — Ти можеш розслабитись і ні про що не думати? - Запитує Ірина після ранкового променаду в ліжку. — Заплющ очі, розслабся, поклади руку на сонячне сплетіння. Не думай ні про що. - Розслабився, - усміхаюся я. - Поклав руку на сонячне сплетіння. Думаю, що ні про що не думаю. — Ти не вмієш ні про що не думати? - Не знаю. Я не думаю ні про що у момент фізичного екстазу. Думає моє тіло. Мізки не думають. Тепер я розслаблений, але не думати зовсім не можу. Занурююсь у небуття, але я-то розумію, що це я занурююсь. Якщо витруїти«я», щось вийде. А навіщо це? Що за дзен буддистські штучки? - Не бійся. Ти не піддослідний кролик. Я хочу достукатися до твоєї впертості. Адже ти трошки зневажаєш сучасних психологів? - Про що ти? Я давно нікого не зневажаю. По-перше, піднесення огидне саме собою. А по-друге, хіба я зовсім сліпий? Думаєш, я не бачу іноді себе ніби збоку? Щойно хвоста поки немає. Ріжки з копитами пробиваються. ...... — Розумієш, звідки у людей проблеми? Розумієш? — м'яко і наполегливо формулює питання психологіня, перебираючи їх ніжно, як кішка мені пухову хустку. При цьому пазурі на розкритих лапах відчинені. — Якби ти міг уявити цілющу силу тренінгу. Якби міг. Звідки йдуть проблеми? Ти ніколи не думав над цим? Звідки у людини виникають проблеми? В окремого індивіда. У соціальної одиниці. У групи людей. Звідки? - Звідки? - Усміхаюся я, розглядаючи її оголене тіло. — Усі проблеми звідси. Чи не так? З жінки... — Моя долоня розгортається, пальці гусеничним ходом ніжно сіняють від її сонячного сплетення вниз по косогір'ю. — Від жінок народжуються хлопчики, стають чоловіками, політиками, правителями, диктаторами, тиранами, поганими чоловіками. Від них одні проблеми. Значить, у всьому винні жінки, які народили цих чоловіків .

Чоловік любить у жінці себе, тобто створення своєї волі та уяви.

Через брак часу і здатність мислити, люди ходять і люблять, але не знають про це.

Люди надто часто ненавидять себе за неможливість бути тим, ким вони не є, і ніколи не зможуть бути.

Найнепримиреннішим опонентом часто виявляється внутрішній голос.