людина

Головне — йти вперед, йти, змушуючи себе переступати через страхи та сумніви. Йти, одержуючи радість від кожного кроку, адже шлях цей такий недовгий... І хай ми раз у раз ризикуємо потрапити в палітурку, хіба це так важливо?

- Мені, правда, дуже шкода, що так сталося з твоєю рукою, - сказав Джейкоб, у нього вийшло майже щиро. - Наступного разу, якщо захочеш мене вдарити, візьми бейсбольну биту чи лом, добре? — Не думай, що я забуду, — пробурмотіла я.

Найкраща освіта - це самоосвіта.

Дивно, але я ніби не здатен нічого відчувати.

Не важливо, що вона каже, головне — не прогаяти того, про що вона замовчує.

Хотіти це справа тіл, А ми один для одного душі...

Ніколи не вступайте в дружбу з людиною, яку ти не можеш поважати.

Є така теорія: Всесвіт і час нескінченні, отже, будь-яка подія неминуча, навіть неможлива.

Ви знаєте, як пахнуть нові книжки? Палітурка, папір, шрифт? Це як свіжий хліб для голодного.

Ми всі – машини часу. Ось чому все своє життя я перебуваю під чарівністю людей похилого віку. Тому що я знаю: ось зараз натисну його потайну кнопку і опинимося 1900 року. Або на Громадянській війні... А у дитинстві я зустрічав ветеранів Громадянської війни!