людина

Скільки все-таки горя і туги вміщується у двох таких маленьких цяточках, які можна прикрити одним пальцем, — у людських очах.

— Лікарю, що зі мною відбувається? — Нічого, все гаразд. - Не все, ти вмираєш. - Лікарю! — Ну так, звичайно, якщо ми їй збрехаємо, вона різко видужає!

Диких звірів можна не боятися, треба боятися поганого друга. Бо дикий звір поранить тіло, а поганий друг ранить душу.

— Будь ласка, сідайте, зараз Родіон приготує чай, а я поки що знайду що-небудь до чаю. Родіоне, що є до чаю? - Склянка.

Невдячному не уникнути пекла.

Пам'ятай про те , що було між нами, але не бійся йти далі.

Прокляте дев'ятнадцяте століття, прокляте виховання: не можу стояти, коли чоловіки сидять.

Життя жорстоке, ми маємо права бути м'якими.

Ще в молодості я вже зрозумів, що мистецтво більш великодушне, ніж люди.

Жінки ніколи не мають такої сили, як після поразки.