людина

Люди часто забувають, що брешуть ротом, а правду кажуть очима. Приведіть людину, яка щось сховала, в окрему кімнату і запитайте, де вона це сховала. Він скаже, що нічого не знає, що взагалі нічого не ховав, але майже завжди погляд його буде спрямований на«схованку». І зараз я знаю, що батько пильно спостерігає за мною і чекає, куди я подивлюсь і що відповім.

От отець Франциск говорив минулого тижня:«Легше верблюду пройти крізь вушко голки, ніж багачеві — в царство небесне». А сам щонеділі приймає від білих багатіїв подарунки всякі - вина та фрукти - і годинами люб'язно з ними розмовляє, а коли йдуть, проводжає їх до автомобіля, анітрохи не бентежачись тим, що вони не увійдуть до царства небесного.

Чотири принципи успіху Едгара Фрімантла говорили (записуйте, чого вже там): не позичай суми, більше за твій ай-к'ю, помножений на сто; не займай у людини, яка при першій же зустрічі починає називати тебе на ім'я; ніколи не пий спиртного поки сонце стоїть високо, і ніколи не обзаводься партнером, з яким не захочеш обійматися голяка на водяному матраці.

Ми живемо у дивні часи. Ми живемо також і в дивних місцях: кожен у своєму власному всесвіті. Люди, якими ми населяємо свої всесвіти, – лише тіні інших всесвітів, подібних до наших і тих, що входять у скороминущий дотик з нашими всесвітами. Уміння сприймати цю шалену складність буття, не втрачаючи при цьому розуму.

Я твій брат, Діне. Якщо тобі колись доведеться поговорити з кимось про щось, цей хтось у тебе вже є поруч.

— Не те, щоб люди не любили тут короля, навпаки, ми не хочемо, щоб наш улюблений король дивився і бачив, що з нами роблять. Тому ми забираємо його портрети. — Але навіщо їх спалюєте? — За нашого короля ми пройшли пекло. Пройшли пекло війни. Записуйте. А тепер на нас нападають у власних будинках. Ці нові копи з Белфасту вриваються в наші будинки, ґвалтують наших жінок... Не думаю, що наш король хотів би бачити все це. Тому ми розпалюємо багаття, щоби підняти тривогу. — Чи можу я запитати, від кого ви кажете? - Ні від кого. Я звичайна людина. У мене медалі за відвагу за Сомми. Я хочу, щоб ви написали у своїй газеті, що тут відбувається.

... у цьому світі важливо не те, як беруться за справу — сміливо чи несміливо, а те, чим усе це закінчується.

Мій мозок бунтує проти відсутності роботи. Застій згубний.

Із сумних історій виростають добрі книги.

Дорога Емілі. На тебе чекає шлях, який не розділить з тобою жоден із твоїх нинішніх друзів. Іноді тобі казатимуть, що твоя мрія нездійсненна, але запам'ятай... це не так!