правда

... сон — дуже примхливе божество, яке не приходить саме тоді, коли його закликають.

Не клич сто красунь — не треба мені їх, Мені одна лише потрібна, що миліша за інших.

— Коли одна людина отримує бажане — проблема, але коли всі отримують бажане... — Це хаос.

Нічого не буде розпливчасто, невизначено, безхребетно добре, коли« добре» падає з неба. Нічого не буде гаразд просто так. Нічого не утворюється так і само собою. Правда написана на воротах Бухенвальда: "Кожному своє". Кожен завжди отримає своє. Не рано, не пізно, але в найвірніший момент кожен отримає те, що він заслужив. Бреши собі чи не бреши.

Американці кажуть "take care" праворуч і ліворуч, але мені здається, що це інтимніше, ніж "I love you".

Якщо« добре» буде довго, воно скоро просто набридне і стане«звичайним».

Якщо тебе збили з ніг, ти маєш підвестися знову.

Не кажи, як усі, ти не такий. Хоч і хочеш бути ним.

Навіщо це ти робив? Хто тебе просив? Хто тебе примушував? Ти глянь на себе. Ти ж... ідіот!

ПОШТАЛЬОН. Це Восковий глухий кут, дванадцять? ЛЮДИНА. Так. ПОШТАЛЬОН. А ви, значить, Крюкін? ЛЮДИНА. Крюкін я. ПОШТАЛЬОН. Пляшіть, Крюкін, вам листа. ЛЮДИНА. Ура-а! (Пляше.) ПОШТАЛЬЙОН. Що це? ЛЮДИНА. Що? ПОШТАЛЬОН. Що це ви таке танцювали? ЛЮДИНА. Та я так взагалі... ПОШТАЛЬЙОН. Ви, Крюкін, ще раз таке спляшете, я міліцію викличу. (Виходить).