правда

З втратою того, що любимо, Я в житті не міг примиритися, Що панує необхідність, Я в житті не міг примиритися. І думка моя марно намагалася Упокорити неслухняне серце, З дійсністю минущої Я в житті не міг примиритися.

- Вибачте за вторгнення. — Так, ми зателефонували б, але уявлення не мали про ваше існування.

Не можна ставити на сцені заряджену рушницю, якщо ніхто не має на увазі вистрілити з неї.

Проблема нинішньої молоді в тому, що намагаючись дізнатися краще, вони один від одного втомлюються.

В дорозі ти знаходить зміни. Подорож важливіша за призначення.

Закрийте Коран. Вільно озирнися. І думай сам. Добром – завжди поділися. Зла – ніколи не пам'ятай. А щоб серцем Піднятися – до того, хто впав нагнись.

Якщо ви посередність, то не лізьте зі шкіри, намагаючись малювати якомога гірше, — все одно буде видно, що ви посередність.

Все моє життя, - думав Бек, - я займався нічим, заповнював себе порожнечею. Інші, краще за мене, робили великі справи: літали до Меркурія, або Венери, або ще далі — за межі Сонячної системи. Інші – не я. Усі, крім мене.

— Атосе, вона мені сказала, що я її ніколи не забуду. Це правда? — Так, мій бідний Д'Артаньян, це правда. — І як тепер жити? - Так і живіть. — А якщо в мене не вистачить сили? — Вистачить.

Іноді питання дуже складні, але на них прості.