життя

— Ви пошкодуєте. - Сподіваюся. Мені подобається платити за те, що я роблю, — тоді я відчуваю себе з усім світом.

За все я однаково вдячний; У бога щастя не прошу І мовчки зло переношу.

Нахил до драм і створює драми.

... — Пересмішник — найневинніший птах, він тільки співає нам на радість. Пересмішники не клюють ягід у саду, не гніздяться в винах, вони тільки й роблять, що співають для нас свої пісні. Ось тому вбити пересмішника – гріх.

Іноді вам треба ризикнути і залишити свій світ для того, щоб знайти себе. (Іноді потрібно ризикнути та вирватися зі свого кола.)

Людей, гордих тим, що не шкодять, дуже багато у світі. Ідилістичні мрії про щасливу самоту від людей — тепер зовсім недоречні. Елемент громадський вступив у свої права і ми повинні розглядати себе як членів суспільства, які зобов'язані щось робити для нього.

Просто ми чужі люди, які випадково пройшли разом якийсь відрізок шляху, так і не зрозумівши один одного. (Просто ми розходимося як байдужі люди, які випадково пройшли разом відрізок шляху, ніколи не розуміючи один одного.)

— Здається, ти не розумієш, що вляпався у серйозні неприємності. — Ви мені дрібне хуліганство шиєте чи все так серйозно, що настав час готувати вазелін?

Ідучи від неї до ліфта, я подумав про те, що ніколи раніше не зустрічав такого досконалого супротивника. Безпомилково заточеного під усі мої слабкості.

Не люблю, коли кажуть:«Я проста людина». Проста людина про себе ніколи так не скаже.