життя

Дивлюсь у дзеркало, а у відображенні бачу не себе, а тебе. Так і має бути. Люблячі стають відображенням один одного. Я не можу без тебе і знаю, що ти не можеш без мене. "Разом назавжди". Повторюй за мною... Допомагає.

- Ні, я не розумію, - з напускним обуренням вигукнула Ілона. – Чому немає такого способу самогубства: лягти у ванну з пелюстками троянд, випити склянку полуничного соку, з'їсти плитку шоколаду та померти від блаженства?!

У молодості все роблять помилки.

Хочеш зробити мені комплімент - похвали мої мізки.

Людина, яка шукає тільки світло, ухиляючись від зобов'язань, ніколи не знайде сяйва. І той, хто дивиться прямо на Сонце, зрештою засліпне.

Полюєш за знаннями, а підстрелиш якусь гарну дурість.

— Я маю їм допомогти, так? - Ну, у мене інша думка. Але ж ви послухаєте своє серце.

Різання. Що він називає різкістю? І хіба я різка? А може, я просто не маю часу делікатно обманювати, прикриваючи гірку правду фальшивою позолотою хороших манер.

- Грейс, вибач, що привіз тебе сюди, втягнув у все це. - Я сама себе втягнула. Ніякого жалю. Принаймні, я зробила все, щоб урятувати цю безглузду планету. — Справді безглузда...

Слухайте. Чуєте шум вітру? Чуєте, як співають птахи? Це треба СЛУХАТИ. Перестаньте думати. Знаєте, як вода заповнює чашку? Вона приймає форму цієї чашки. Треба ні про що не думати. Треба стати НІЧИМ.