Антон Павлович Чехов

А бувають хвилини, за які можна віддати місяці та роки!

А моя і ваша душа не має спільних точок дотику.

Було ясно: Котик дуріла. Кому справді прийде серйозно в голову призначати побачення вночі, далеко за містом, на цвинтарі, коли це легко можна влаштувати на вулиці, в міському саду? І чи личить йому, земському лікарю, розумній, солідній людині, зітхати, отримувати записочки, тягатися по цвинтарях, робити дурниці, над якими сміються тепер навіть гімназисти? До чого поведе цей роман? Що скажуть товариші, коли впізнають? Так думав Старцев, блукаючи в клубі біля столів, а о пів на одинадцяту раптом узяв і поїхав на цвинтар.

У суспільства немає вищих інтересів, воно веде тьмяне, безглузде життя, урізноманітнюючи його насильством, грубою розпустою та лицемірством; негідники ситі та одягнені, а чесні харчуються крихтами.

Голодний собака вірить лише у м'ясо.

Доброї людині буває соромно навіть перед собакою.

Немає того виродку, який не знайшов би собі пари, і немає тієї нісенітниці, яка не знайшла б собі відповідного читача.

Я розвинена людина, читаю різні чудові книги, але ніяк не можу зрозуміти напрямки, чого мені власне хочеться, жити мені або застрелитися, власне кажучи, проте я завжди ношу при собі револьвер.

Є тільки бруд, вульгарність, азіатчина.

Треба поставити своє життя в такі умови, щоб праця була необхідна. Без праці не може бути чистого та радісного життя.