Еріх Марія (Пауль) Ремарк

Його вбито в жовтні 1918 року, в один із тих днів, коли на всьому фронті було так спокійно й тихо, що в воєнному повідомленні обмежилися тільки однією фразою: «На Західному фронті без змін». Він упав долиліць і лежав, немов заснув. Коли його перевернули, то побачили, що він, мабуть, недовго страждав; його обличчя мало такий спокійний вираз, наче він був, навіть, задоволений з того, що все саме так скінчилося.

Скромність і сумлінність винагороджуються тільки в романах. У житті ж подібні якості, поки вони комусь потрібні, використовуються до кінця, а потім на них просто плюють.

Принципи треба іноді порушувати, інакше від них ніякій радості.

Покаянна — найдаремніша річ на світі. Повернути нічого не можна. Нічого не можна виправити. Інакше усі ми були б святими. Життя не мало на увазі зробити нас досконалими. Тому, хто досконалий, місце в музеї.

Жінкам нічого не треба пояснювати, з ними завжди потрібно діяти.

Якщо хочеш, щоб люди нічого не помітили, не потрібно бути обережним.

Тільки нещасливий знає, що таке щастя. Щасливець відчуває радість життя не більше, ніж манекен: він тільки демонструє цю радість, але вона йому не дана. Світло не світить, коли світло. Воно світить в пітьмі.

Чим примітивніша людина, тим більш високої вона про себе думки.

Всяке кохання хоче бути вічним. У цьому і полягає його вічне страждання.

Якою незграбною стає людина, коли вона кохає по-справжньому! Як швидко злітає з неї самовпевненість! І якою самотньою вона собі здається; увесь її хвалений досвід раптом розсіюється, як дим, і вона почуває себе такою невпевненою.