Ері́х Марі́я Рема́рк (нім. Erich Maria Remarque, при народженні — Еріх Пауль Ремарк (Erich Paul Remark); *22 червня 1898, Оснабрюк, Німеччина — †25 вересня 1970, Локарно, Швейцарія) — один з найвідоміших німецьких письменників XX століття. Автор таких романів як «На західному фронті без змін» (1929), «Три товариші» (1936), «Тріумфальна арка» (1945) і «Чорний обеліск» (1956).
Герої повинні помирати. Якщо вони виживають, то стають нудними людьми на світі.
Ніколи не проси вибачення. Нічого не говори. Посилай квіти. Без листів. Тільки квіти. Вони покривають все. Навіть могили.
Найсильніше почуття — розчарування. Не образа, не ревнощі і навіть не ненависть...після них залишається хоч щось в душі, після розчарування — порожнеча.
Категорія
Красиві цитати
Любов зароджується в людині, але ніколи не кінчається в ній. І навіть якщо є все: і людина, і любов, і щастя, і життя, — то по якомусь страшному закону цього завжди мало, і чим більшим все здається, тим менше воно насправді.
Категорія
Сумні цитати
Все, що ви бачите в мені — це не моє, це ваше...моє — це те, що я бачу у вас.
Хто занадто часто озирається назад, легко може спіткнутися і впасти.
Чоловік стає корисливим тільки через примхи жінок. Не будь жінок, не було б і грошей, і чоловіки були б плем’ям героїв.
Категорія
Саркастичні цитати
Перша людина, про яку ти думаєш зранку і остання людина, про яку ти думаєш вночі — це або причина твого щастя, або причина твого болю...
Категорія
Життєві цитати
Я дивлюся собі на чоботи. Вони величезні, незграбні, холоші заправлені в халяви, коли стоїш у цих широченних чоботях, здаєшся товстим і дужим. Та коли ми йдемо купатися й роздягаємось, стегна і плечі у нас знову стають вузькими. Тоді ми вже не солдати, а майже хлопчаки, ніхто не повірив би, що ми можемо тягати на собі ранці. То якась дивна мить, коли ми стоїмо роздягнені: тоді ми не на службі і почуваємо себе майже як цивільні.